Інколи, щоб врятувати людину від фатального кроку варто лише звернути на неї увагу та зрозуміти, що вона в небезпеці. Користувачі соціальних мереж запустили новий флешмоб #faceofdepression — „обличчя депресії“.
Часто ані родичі, ані друзі чи навіть ті, до кого люди звертаються за допомогою, не зважають на явні ознаки депресії, або ж не вірять, що людина може страждати, навіть не виглядаючи хворою.
Ті, хто переживає депресію, почали ділитися власними світлинами, щоб продемонструвати, що люди з цим діагнозом далеко не завжди виглядають сумними — часто справжні переживання приховують за щасливою посмішкою, гучним сміхом, яскравим вбранням і макіяжем.
“Ти не схожа на самогубця“, — пригадую як це мені, 14-літній, сказав лікар, коли я зізналася, що думаю про суїцид. Пам’ятаю свою розгубленість після цих слів. А як я маю виглядати? В одній руці тримати пачку таблеток , а в іншій — передсмертну записку?”
“У депресії немає обличчя. Вона дуже жорстока, і часто в ті дні, коли я виглядаю “найменш” депресивною, я страждаю найсильніше. Існує стигма: аби твій біль сприймали всерйоз, треба виглядати пригніченим. Депресія – це ховатися в ліжку. Але разом із тим імітувати усмішку на людях. Депресія – це коли встаєш уже втомленим. Але разом із тим раптові спалахи енергії у спробах розважити себе. Депресія – це сльози, ненависть до себе і страх. Але разом із тим сміх і спроби підлаштуватися під суспільство. Депресія – це пітьма і холод. Але разом із тим “нормальне” життя і “повноцінне” функціонування. Не судіть – ви ніколи не знаєте, що людина приховує за посмішкою”.
У депресії немає обличчя, тому лише увага до своїх близьких і рідних, спроможність переступити через власне его – “думаєш, мені краще?”, “а кому нині легко”, “та, що ти вигадуєш, у тебе все ок” – здатне не лише стати підтримкою у важкі хвилини, а справді бути порятунком людині, яка опинилася на межі.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
